Новости Украины

Одіозна суддя, що порушила права позивача і завдала збитків державі на 3 мільйони доларів

11
0
НЕчесть тижня <p>Судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду Білецька, Тищик та Верхогляд, очевидно, цього не робили, або просто знехтували рядом законодавчих актів та практикою Європейського суду з прав людини.</p> <p>У січні 2011 ?року колегія суддів під головуванням Тетяни Верхогляд розглядала апеляційну скаргу у справі про банкрутство. Суд першої інстанції визнав права кредитора, якому банкротуюче підприємство заборгувало кругленьку суму.</p> <p>Але в апеляції не погодились. При цьому судді, ухвалюючи рішення, не взяли до уваги, що суму заборгованості боржника було встановлено ще у 2007 році рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду. Обґрунтовуючи своє рішення, Апеляційний суд посилався на статтю, у якій зазначено, що дія цього закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж. А стаття 35 закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", чітко зазначає, що арбітражне рішення є обов'язковим.? Крім того, рішення суду суперечило практиці Європейського суду з прав людини. У схожій справі ЄСПЛ чітко зазначив, що Міжнародний комерційний арбітражний суд є ?"судом, встановленим законом", а його рішення прирівнюються до рішень інших судів, які підлягають обов'язковому виконанню".</p> <p> Європейський суд з прав людини</p> <p>Цю позицію ЄСПЛ висловив ще у 2008 році. Тож, судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду мали три роки, щоб з нею ознайомитись та зобов'язані були застосовувати у своїй практиці. На щастя, позивачі краще були обізнані з практикою Європейського суду, ніж українські судді, тому звернулись за захистом своїх прав.</p> <p>У результаті, ЄСПЛ поклав на Україну обов'язок не лише надати заявникам справедливу сатисфакцію, а й компенсувати збитки, завдані тривалим очікуванням відшкодування. ?Таким чином, протиправними діями судді Верхогляд державі були завдані збитки на суму майже 3 мільйони доларів. Цікаво, що у квітні минулого року суддя проходила кваліфікаційне оцінювання. Громадська рада доброчесності аналізуючи досьє судді, виявила й інші порушення.</p> <p>Тетяна Верхогляд перевищувала швидкість на дорозі, неналежно декларувала майно та доходи, приховувала вартість авто у її власності. Але все це не стурбувало Кваліфікаційну комісію суддів. Тож Тетяна Верхогляд і далі продовжує працювати суддею.</p> <p> "НЕчесть тижня" – суддя Тетяна Верхогляд</p> <p>Премію "НЕчесть тижня" отримує суддя Дніпропетровського апеляційного господарського суду Тетяна Верхогляд за ухвалення очевидно свавільного рішення, яке суперечить нормам українського законодавства та порушує право особи на справедливий судовий розгляд.</p> Честь тижня <p>Лауреат нашої премії значно краще знайомий з практикою ЄСПЛ та застосовує її при розгляді справ. Суддя Верховного суду В'ячеслав Хохуляк був доповідачем у справі про скасування штрафу&nbsp;накладеного податковою. Спочатку позивач програв у&nbsp;суді першої інстанції та подав апеляцію. Але забув сплатив судовий збір. Тож його скарга була залишена без руху.</p> <p>При цьому суд апеляційної інстанції вказав позивачеві розмір судового збору, який слід було заплатити, а саме 606 гривень 32 копійки. Невдало намагаючись виконати вимогу суду, Позивач сплатив 606 гривень 11 копійок. Тобто на 21 копійку менше. Тож Апеляційний суд знову відмовився розглядати справу і повернув скаргу Позивачеві. Формально суд мав рацію, адже чоловік заплатив менше, ніж встановлено законодавством.</p> <p>Однак, Судді Верховного Суду не погодились з таким рішенням з огляду на наступне. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень – один з головних принципів судочинства, передбачений Конституцією України. Аналогічні принципи закріплені в Кодексі адміністративного судочинства України та Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.</p> <p>Стаття 55 Конституції гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. В численних рішеннях Європейський суд з прав людини звертав увагу, що одним з аспектів справедливого судочинства є доступ до суду. При цьому рівень доступу до апеляції на рівні національного законодавства повинен бути достатнім, щоб кожен міг мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які є втручанням в його права.</p> <p>Також судді ЄСПЛ звертали увагу, що занадто суворе трактування національними судами процесуальних (формальних) норм позбавило громадян права на доступ до суду і завадило розгляду їх позовних вимог. Це є порушенням Конвенції про захист прав людини й основних свобод.</p> <p>Тож судді Верховного Суду на підставі доповіді Хохуляка вирішили, що апеляційний суд мав надати позивачеві можливість захистити своє право в суді. Попри те що він не доплатив 21 копійку. Тому направили справу назад до суду апеляційної інстанції для його розгляду.</p> <p> "Честь тижня" –&nbsp;</p> <p>В рішенні Верховного суду зауважено: "Інший підхід був би проявом надмірного формалізму і міг би розглядатися як обмеження особи у доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини й&nbsp;основних свобод".</p> <p>Премію "Честь тижня" за ґрунтовні знання практики ЄСПЛ та захист прав скаржника отримує суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду В'ячеслав Хохуляк.</p> <p>Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й&nbsp;добивається очищення суддівських лав.</p>
Комментариев (0)
Оставляя комментарий, пожалуйста, помните о том, что содержание и тон Вашего сообщения могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной новости. Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.
Полная версия правил
Осталось 300 символов
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь